Пам’ятки Східниці

Пам’ятки Східниці – це відображення багатої та цікавої історії курорту, розташованого в мальовничому передгір’ї Українських Карпат. Тут у різні часи пролягали торговельні шляхи з Азії до Європи, йшли завойовницькі війни, видобували у великій кількості нафту. У Східниці та її околицях збереглося багато визначних пам’яток, тому можна скласти екскурсійний маршрут на свій смак. Нижче описано основні локації курорту, які становлять інтерес для туристів, а також кілька варіантів самостійних тематичних екскурсій Східницею.

Що подивитися у Східниці: пам’ятники, парки, активний відпочинок

Східниця схожа на маленьку українську Швейцарію. Цей гірський курорт зачаровує туристів цілий рік – навесні та влітку смолистий аромат хвойних лісів переплітається із запахами буйного лугового різнотрав’я, восени природа дихає грибним умиротворенням, а взимку місцевість стає схожою на снігову казку. Усі наявні пам’ятки гармонійно вписуються в ландшафт.

Пам’ятники та парки

Почнемо з локацій, які можна побачити під час щоденних прогулянок:

• пам’ятник Омеляну Стоцькому (вул. Тараса Шевченка, 4). Магістр німецької філології, інженер, хімік, музикант, педагог, дослідник, першовідкривач цілющих джерел – саме завдяки цьому невтомному ентузіасту на місці промислового селища сьогодні існує курорт Східниця;
• ландшафтний парк відпочинку Пантелеймона Цілителя (вул. Тараса Шевченка, 6). Зелена зона для піших прогулянок. На території парку розташована невеличка різьблена каплиця, яка носить ім’я святого покровителя гірського курорту, та локація-фотозона “Я люблю Східницю”;
• пам’ятник Тарасу Шевченку (вул. Золота Баня, 3). Був збудований та урочисто відкритий у першу річницю Незалежності України 24 серпня 1992 року. Встановлено перед будівлею сільради;
• стела “Симфонія звуку”. Дипломна робота місцевого жителя, яку він подарував рідному селищу. Знаходиться в районі парку Пантелеймона Цілителя.

Активний відпочинок

Для любителів активностей на території готелю “Три сини та донька” (вул. Котляревського, 109) розташований великий відкритий аквапарк, що працює в теплу пору року. В аквапарку безліч розваг на будь-який смак:

• 4 басейни (2 дитячих і 2 дорослих);
• шезлонги в зоні відпочинку;
• 5 великих водних гірок-атракціонів для підлітків і дорослих;
• дитяче містечко “Казка”;
• надувні гірки-батути для малюків;
• кафе-бар.

Відвідувати аквапарк можуть усі охочі без обмежень, але вхід платний (безкоштовний тільки для постояльців готелю). Тут можна провести цілий день – вхідний квиток не обмежує час перебування.

Раніше у Східниці був свій професійний футбольний клуб. Зараз на стадіоні “Нафтовик” (вул. Тараса Шевченка, 92) періодично відбуваються товариські матчі, але всі охочі можуть у будь-який час пограти тут у футбол абсолютно безкоштовно.

Фестиваль повітряних кульок

У середині літа стадіон перетворюється на спортивно-розважальну арену – тут проходить щорічний фестиваль повітряних куль. До дня відкриття на курорт з’їжджаються команди повітроплавців із різних куточків України та ближнього зарубіжжя, а також численні глядачі. Десятки різнокольорових повітряних куль, що ширяють одночасно в небі, мають приголомшливий вигляд!

Охочі покататися можуть замовити індивідуальний політ на повітряній кулі, вартість такої розваги – близько 100 доларів.

Політати над Східницею і Карпатами на повітряній кулі можна не тільки під час фестивалю. Така розвага тут користується популярністю, тому замовити політ можна в будь-який час, якщо дозволяють погодні умови. Організацією займається команда професійних підкорювачів небес клубу Leofly.

Самостійні тематичні екскурсії Східницею

Нижче описано чотири екскурсійні маршрути, які дають змогу познайомитися з історією та визначними пам’ятками Східниці. Усі локації розташовані на території селища або в його околицях у пішій доступності.

Історико-краєзнавчий екскурсійний маршрут

Кімната-музей Омеляна Стоцького (бібліотека санаторію “Східницькі Карпати”)

Омелян Стоцький – це людина, завдяки якій звичайне промислове селище перетворилося на популярний бальнеологічний курорт.

Колишній директор і головний інженер СГЗ першим звернув увагу на незвичайне джерело, що випадково утворилося на початку ХХ століття в одному з колодязів. Замість очікуваної чорної нафти в колодязі стала набиратися прозора вода без осаду, але із запахом сірководню.

Після цього несподіваного відкриття “Нафтусі” Омелян Стоцький зайнявся пошуком інших джерел мінеральної води (всього він відкрив 38 родовищ), проводив аналізи води, брав активну участь у становленні курорту. За заслуги Стоцький був нагороджений дипломом і нагрудним знаком “Першовідкривач родовищ”.

Місцеві жителі на знак подяки встановили пам’ятник Омеляну Стоцькому в центрі селища на вулиці Тараса Шевченка, 4 і відкрили його кімнату-музей. Тут зберігаються унікальні матеріали про життя та діяльність ентузіаста: дослідження, старі рукописи, фотографії.

Народний дім Просвіти (вул. Промислова, 1)

Зараз тут розташована поліцейська дільниця і стара автостанція.

1909 року на цьому місці відкрилася читальня товариства українофілів “Просвіта”. У той час у селищі проживали представники різних народів: русини-українці (не плутати з росіянами), поляки, євреї. Тут учасники товариства вели курси для неписьменних, організовували театральні гуртки, проводили зібрання для підвищення національної свідомості українців.

Польські чиновники не підтримували пропаганду української культури та історії, всіляко перешкоджали діяльності товариства, що займалося просвітницькою роботою, і неодноразово закривали читальню. Одного разу причиною закриття стало те, що учасники зборів співали гімн “Ще не вмерла Україна”, заборонений польським Львівським судом.

Східницьке кладовище (вул. Промислова)

Тут похований парафіяльний священик Григорій Савицький (1856-1908), який будував храм Святих Апостолів Петра і Павла (1856-1908), активний учасник польського повстання 1863 року Пьотр Бжозовський (1846-1919), Омелян Стоцький (1894-1979) і його дружина Павлина (1903-1986).

Промислово-інженерний екскурсійний маршрут

Передгір’я Карпат розташоване на нафтовому родовищі. Нафтову ропу тут виявили на самому початку 1800-х, але майже півстоліття всього лише змащували нафтою колеса возів. 1853 року магістр фармацевтики Йоганн Зег запатентував нафтовий дистилят для спеціально виготовлених освітлювальних ламп. Пізніше нафтовидобуток у регіоні розгорнувся з таким розмахом, що Львівщину прозвали “Галичанською Каліфорнією”.

Цей екскурсійний маршрут допоможе познайомитися з історичними віхами карпатської нафтової лихоманки.

Місце знаходження нафтової свердловини “Магдалена” (вул. Бориславська, 7-13)

Це перша нафтова свер дловина у Східниці, яку пробурив промисловець Кнаур 1872 року. Свердловину, яка мала глибину 161 метр і давала 11 великих бочок нафти на добу, назвали ім’ям тодішньої власниці села Східниця Магдалени Ілюкевич.

Металевий литий хрест на старому цвинтарі біля санаторію “Східницькі Карпати” (вул. Зарічна, 9)

Був встановлений нафтовиками 1901 року на честь 50-річчя єпископства Папи Римського Лева XIII. Оскільки це була значуща церковно-політична подія, активно готуватися до ювілейного торжества європейська громадськість почала заздалегідь, встановивши безліч пам’ятних знаків у багатьох країнах. Раніше на постаменті хреста в Східниці була табличка з пам’ятним написом, але вона не збереглася.

Копальні (вул. Промислова, 6)

На території нафтогазовидобувного управління “Бориславнафтогаз” розташовані промислові споруди, побудовані на початку ХХ століття.

Нафтові качалки (вул. Тараса Шевченка, 6)

У парку святого Пантелеймона Цілителя, де колись видобували нафту, знаходяться старі качалки. Зараз це просто історичні пам’ятки, які слугують декоративною інсталяцією. Однак у сусідньому Бориславі вони досі функціонують і видобувають нафту.

Привід для видобутку нафти і газу (вул. Кропивницька)

Пристосування для механічного видобутку нафти і газу з неглибоких свердловин. Використовується з початку ХХ століття донині.

Свердловина “Якуб” (вул. Кропивницька, 24, поруч з АЗС “ОККО”)

Найвідоміша ступінчаста нафтогазова свердловина Англо-Австрійського Банку, що розташовувалася на території стародавньої княжої дистиляторної. Початок буріння – 1895 рік, глибина – 303 метри.

27 серпня 1895 року з отвору діаметром 18,44 см почався великий викид нафти, свердловина давала на той час близько 640 тонн на добу. До кінця 1895 року з неї видобули 17 тисяч тонн нафти. Зі Східниці нафту транспортували 15-кілометровим нафтопроводом до залізничної гілки в сусідньому Бориславі.

Супутній природний нафтовий газ почали використовувати в промислових цілях тільки з 1896 року. Пізніше з нього саме тут уперше в Україні та Європі почали робити газолін. До 1939 року свердловина “Якуб” була власністю АТ нафтової та газової промисловості.

Сакрально-релігійний екскурсійний маршрут

Храм Апостолів Павла і Петра УГКЦ (вул. Зарічна, 99)

Цей “п’ятибанний” (п’ятибаштовий) храм із дзвіницею звели на місці старої дерев’яної церкви за гроші парафіян. Являє собою інтерпретацію візантійського і давньоукраїнського архітектурного стилю.

Автором проєкту є Василь Нагорний (1848-1921), відомий український архітектор і реставратор, завдяки якому на Галичині з’явилося кілька сотень різноманітних об’єктів: дерев’яних і кам’яних церков, каплиць, парафіяльних будинків, громадських будівель і приватних садиб.

Урочисте відкриття та освячення храму відбулося 1901 року місцевим священиком Григорієм Савицьким (1856-1908) у присутності єпископа Перемишльсько-Самбірсько-Сеноцької єпархії отця Костянтина Чеховича (1847-1915). Після остаточного облаштування церкви з 1905 року тут почалися регулярні богослужіння.

Храм Святого Миколая Чудотворця (Мирлікійського) УАПЦ (вул. Золота Баня, 40-Б)

Дерев’яний храм, побудований 1995 року на Замковій (костьольній) горі. Раніше тут розташовувався римо-католицький костел Блаженної (святої) Кінги, збудований 1895 року за проектом відомого польського архітектора і реставратора Славоміра Одживольського (1846-1933). У костелі був свій орган, а сама будівля могла б стати перлиною старовинного дерев’яного зодчества. Однак у 1962-1963 році її варварськи зруйнували більшовики.

З тих часів збереглася тільки стара кам’яна дзвіниця і могила одного з фундаторів храму (спонсора будівництва) нафтопромисловця Казимира Одживольського (1846-1900) з надгробним пам’ятником. Поруч із цими історичними об’єктами тепер стоїть новий невеликий храм Миколи Угодника, покровителя мандрівників і дітей.

Храм святого апостола Андрія Первозванного Львівської єпархії УПЦ (вул. Промислова, 28-В)

Новий храм, перше богослужіння відбулося в листопаді 2012 року. Тут зберігаються мощі Андрія Первозванного і священномученика Климента.

Маршрут лікувальними джерелами

Головним багатством Східниці вважаються унікальні мінеральні води, які б’ють тут ключем з-під землі буквально на кожному кроці. Більшість із них розташована на території Національного природного парку “Сколівські Бескиди”, в околицях Східниці.

Підземні мінеральні води знаходяться на території Скибової зони Українських Карпат і розташовані над нафтовим родовищем. Вони унікальні тим, що прісна дощова вода фільтрується через ґрунт і збагачується за рахунок численних колоній анаеробних бактерій. Саме так народжується знаменита сірководнева “Нафтуся”.

Якщо в Трускавці практично вся мінеральна вода привізна (її набирають на околицях, потім доставляють до бювету), то в Східниці можна прогулятися пішки до будь-якого з “живих ключів”, щоб попити з джерела або набрати води.

• Джерело №1 – гідрокарбонатно-натрієво-кальцієва вода (сечогінна).
• Джерело №1 C – слабомінералізована вода типу “Нафтуся” (рекомендується при захворюваннях сечовивідних шляхів, печінки).
• Джерело №2 С – содова лужна гідрокарбонатно-натрієва середньої мінералізації (лікує захворювання ШКТ).
• Джерело №3 – слабокисле гідрокарбонатно-кальцієве слабомінералізоване (покращує кровотворну функцію, стимулює роботу шлунково-кишкового тракту, чинить сечогінну дію).
• Джерела №№8, 9, 10 (надходять у загальний бювет) – слаболужна гідрокарбонатно-кальцієва слабомінералізована вода (має жовчогінну дію, знижує холестерин, має сечогінний ефект, нейтралізує печію).
• Джерело №13, №15 – залізиста вода (лікує анемію, покращує кровотворення, виводить радіонукліди).
• Джерело №18 С – слаболужна гідрокарбонатно-сульфато-натрієва слабомінералізована слабомінералізована (має жовчогінний і сечогінний ефект).
• Джерела №25 і №26 – гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієва слабомінералізована вода типу “Нафтуся” (приймають у разі сечокам’яної хвороби, хвороб печінки, запалення жовчного міхура, деяких форм діатезу).
• Джерело №357 – гліцеринова вода (використовують у дерматології виключно зовнішньо).

Піші прогулянки Східницею дуже корисні для здоров’я. А вирушати на огляд місцевих визначних пам’яток можна у вільний від лікування час, щоб не пропускати приймання води та інші процедури.

Коротке зведення по визначних пам’ятках Східниці